Рисполепт действие

Рисполепт действие

Описание фармакологического действия

Рисполепт (рисперидон) — антипсихотическое средство, производное бензизоксазола, оказывает также седативное, противорвотное и гипотермическое действие.

Рисперидон — это селективный моноаминергический антагонист, обладает высоким аффинитетом к серотонинергическим 5-НТ2 и дофаминергическим D2-рецепторам.

Связывается также с α1-адренергическими рецепторами и несколько слабее с H1-гистаминергическими и α2-адренергическими рецепторами.

Не обладает тропностью к холинергическим рецепторам.

Антипсихотическое действие обусловлено блокадой D2-дофаминергических рецепторов мезолимбической и мезокортикальной системы.

Седативное действие обусловлено блокадой адренорецепторов ретикулярной формации ствола головного мозга.

Противорвотное действие — блокадой дофаминовых D2-рецепторов триггерной зоны рвотного центра.

Гипотермическое действие — блокадой дофаминовых рецепторов гипоталамуса.

Рисперидон снижает продуктивную симптоматику шизофрении (бред, галлюцинации), агрессивность, автоматизм. Вызывает меньшее подавление моторной активности и в меньшей степени индуцирует каталепсию, чем классические нейролептики. Сбалансированный центральный антагонизм к серотонину и дофамину может уменьшать склонность к экстрапирамидным побочным действиям и расширять терапевтическое воздействие препарата с охватом негативных и аффективных симптомов шизофрении.

Может вызывать дозозависимое увеличение концентрации пролактина в плазме.

Показания к применению

Купирование острых приступов и длительная поддерживающая терапия следующих состояний:

— острая и хроническая шизофрения и другие психотические расстройства с продуктивной и негативной симптоматикой;

— аффективные расстройства при различных психических заболеваниях;

— поведенческие расстройства у пациентов с деменцией при проявлении симптомов агрессивности (вспышки гнева, физическое насилие), нарушениях деятельности (возбуждение, бред) или психотических симптомах;

— расстройства поведения у подростков с 15 лет и взрослых пациентов со сниженным интеллектуальным уровнем или задержкой умственного развития, в случаях если деструктивное поведение (агрессивность, импульсивность, аутоагрессия) является ведущим в клинической картине болезни.

Стабилизация настроения при лечении маний при биполярных расстройствах — в качестве средства вспомогательной терапии.

Форма выпуска

таблетки, вкриті оболонкою 1 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 2;

таблетки, вкриті оболонкою 1 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 6;

таблетки, вкриті оболонкою 2 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 6;

таблетки, вкриті оболонкою 2 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 2;

таблетки, вкриті оболонкою 3 мг; блістер 10, коробка (коробочка) 2;

Фармакокинетика

Рисперидон після перорального прийому повністю абсорбується, досягаючи Cmax в плазмі через 1-2 ч. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому рисперидон можна призначати незалежно від прийому їжі.

Швидко розподіляється в організмі. Об’єм розподілу становить 1-2 л / кг. У плазмі зв’язується з альбуміном і альфа1-глікопротеїном. Рисперидон на 88% зв’язується білками плазми, 9-гідрокси-рисперидон — на 77%.

Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідрокси-рисперидону досягається через 4-5 днів. Концентрації рисперидону в плазмі пропорційні дозі препарату (в межах терапевтичних доз).

Рисперидон метаболізується ферментом цитохрому Р450 CYP2D6 до 9-гідрокси-рисперидону, який володіє аналогічним рисперидону фармакологічною дією. Рисперидон і 9-гідрокси-рисперидон складають активну антипсихотичну фракцію. Іншим шляхом метаболізму рісполептом є N-дезалкілування.

Після перорального прийому у хворих з психозом рисперидон виділяється з Т1 / 2 близько 3 ч. Т1 / 2 9-гідрокси-рисперидону та активної антипсихотичної фракції складають 24 ч.

Через 1 тиждень прийому препарату 70% дози виводиться з сечею, 14% — з калом. У сечі рисперидон і 9-гідрокси-рисперидон складають 35-45% дози. Іншу частину становлять неактивні метаболіти.

Дослідження одноразового прийому препарату виявило високу концентрацію в плазмі та поступове виведення у літніх і у пацієнтів з нирковою недостатністю. Концентрації рисперидону в плазмі у пацієнтів з печінковою недостатністю були нормальними.

Использование во время беременности

Безпека рісполептом у вагітних не вивчалась. Рисполепт можна використовуватися при вагітності тільки в тому випадку, якщо позитивний ефект виправдовує можливий ризик.

Оскільки рисперидон і 9-гідрокси-рисперидон проникають у грудне молоко, жінкам, які застосовують Рисполепт, не слід годувати грудьми.

Противопоказания к применению

— Індивідуальна підвищена чутливість до препарату;

— Період лактації.

З обережністю:

— Захворювання серцево-судинної системи (хронічна серцева недостатність, перенесений інфаркт міокарда, порушення провідності серцевого м’яза);

— Зневоднення і гіповолемія;

— Порушення мозкового кровообігу;

— Хвороба Паркінсона;

— Судоми (в т.ч. в анамнезі);

— Тяжка ниркова або печінкова недостатність (див. «Спосіб застосування та дози»);

— Зловживання ЛЗ або лікарська залежність (див. «Спосіб застосування та дози»);

— Стани, що призводять до розвитку тахікардії типу «пірует» (брадикардія, порушення електролітного балансу, супутній прийом ЛЗ, які подовжують інтервал QT);

— Пухлина мозку, кишкова непрохідність, випадки гострого передозування ліків, синдром Рейє — протиблювотний ефект рисперидону може маскувати симптоми цих станів;

— Вагітність;

— Дитячий вік до 15 років (ефективність і безпека не встановлені).

Побочные действия

З боку нервової системи: безсоння, ажитація, тривожність, головний біль; іноді — сонливість, втомлюваність, запаморочення, порушення концентрації уваги, неясність зору; рідко — екстрапірамідні симптоми: тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія.

У хворих на шизофренію: гіперволемія (або через полидипсии, або через синдром неадекватної секреції АДГ), пізня дискінезія (мимовільні ритмічні рухи переважно язика та / або обличчя), нейролептичний злоякісний синдром (гіпертермія, м’язова ригідність, нестабільність автономних функцій, порушення свідомості і підвищення рівня креатинфосфокінази), порушення терморегуляції та епілептичні напади.

З боку травної системи: запори, диспепсія, нудота або блювота, болі в животі, підвищення активності печінкових ферментів, сухість у роті, гіпо- або гіперсалівація, анорексія, посилення апетиту, підвищення або зниження маси тіла.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, рефлекторна тахікардія, підвищення АТ. На тлі терапії рісполептом описано розвиток інсультів, в основному у літніх хворих з сприятливими факторами.

З боку органів кровотворення: нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку ендокринної системи: галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу і аменорея; в дуже рідкісних випадках повідомлялося про виникнення гіперглікемії і загостренні існуючого раніше цукрового діабету у пацієнтів.

З боку сечостатевої системи: пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, аноргазмія, нетримання сечі.

Алергічні реакції: риніт, висип, ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація.

З боку шкірних покривів: сухість шкіри, гіперпігментація, свербіж, себорея.

Інші: артралгія.

Способ применения и дозы

Всередину.

А. Шизофренія

Дорослим і дітям старше 15 років — 1 або 2 рази на добу.

Початкова доза — 2 мг / добу; на другий день дозу слід збільшити до 4 мг / сут. З цього моменту дозу або зберігають на колишньому рівні, або при необхідності індивідуально коректують. Звичайно оптимальною є доза 4-6 мг / сут. У ряді випадків можуть бути виправдані поступове підвищення дози і менша початкова доза.

Дози понад 10 мг / добу не володіють більш високою ефективністю в порівнянні з меншими і можуть спричиняти появу екстрапірамідних симптомів. У зв’язку з тим, що безпека доз вище 16 мг / добу, не вивчалася, їх застосовувати не можна.

До терапії рісполептом можна додати бензодіазепіни якщо потрібен додатковий седативний ефект.

Відомості по використанню для лікування шизофренії у дітей молодше 15 років відсутні.

Літні пацієнти: рекомендована початкова доза — 0,5 мг 2 рази на добу. Дозування можна індивідуально збільшити по 0,5 мг 2 рази на добу до 1-2 мг 2 рази на добу.

Захворювання печінки та нирок: рекомендована початкова доза — 0,5 мг на прийом 2 рази на добу. Цю дозу поступово можна збільшити до 1-2 мг 2 рази на добу.

Зловживання ЛЗ або лікарська залежність: рекомендована доза препарату — 2-4 мг / сут.

Б. Поведінкові розлади у хворих з деменцією

Рекомендована початкова доза — 0,25 мг 2 рази на день. Дозування при необхідності можна індивідуально збільшувати по 0,25 мг 2 рази на добу, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною є доза 0,5 мг 2 рази на день. Однак деяким пацієнтам показаний прийом в дозі 1 мг 2 рази на день.

По досягненні оптимальної дози може бути рекомендований прийом препарату 1 раз на день.

В. Біполярні розлади (при маніях)

Рекомендована початкова доза препарату — 2 мг на день за 1 прийом. При необхідності ця доза може бути підвищена на 2 мг на день, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною є доза 2-6 мг / сут.

Д. Розлади поведінки у пацієнтів із затримкою розумового розвитку або з домінуванням у клінічній картині деструктивних тенденцій

Пацієнти масою тіла 50 кг і більше: рекомендована початкова доза препарату — 0,5 мг 1 раз на день. При необхідності ця доза може бути підвищена на 0,5 мг на день, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є доза 1 мг на день. Однак для деяких пацієнтів переважний прийом по 0,5 мг на день, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 1,5 мг на день.

Пацієнти масою тіла менше 50 кг: рекомендована початкова доза препарату — 0,25 мг 1 раз день. При необхідності ця доза може бути підвищена на 0,25 мг на день, не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною є доза 0,5 мг на день. Однак для деяких пацієнтів переважний прийом по 0,25 мг на день, тоді як деяким потрібне збільшення дози до 0,75 мг на день.

Тривалий прийом рісполептом у підлітків повинен проводитися під постійним контролем лікаря.

Застосування у дітей молодше 15 років не рекомендується.

Передозировка

Симптоми: являють собою вже відомі фармакологічні ефекти препарату в посиленій формі — сонливість, седація, тахікардія, артеріальна гіпотонія, екстрапірамідні симптоми. Повідомлялося про прийом до 360 мг препарату. Отримані дані дозволяють припустити широкий спектр безпеки препарату. У рідкісних випадках при передозуванні зазначалося подовження інтервалу QT.

У разі гострого передозування при комбінованій терапії слід проаналізувати можливість залучення в симптоматику ефектів декількох препаратів.

Лікування: слід домогтися і підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватного постачання киснем і вентиляції, промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий без свідомості) і призначення активованого вугілля разом з проносним. Слід негайно почати моніторування ЕКГ для виявлення можливих аритмій.

Специфічного антидоту не існує, повинна проводитися відповідна симптоматична терапія. Артеріальну гіпотонію і судинний колапс слід усувати в / в інфузіями рідини і / або симпатомиметическими препаратами. У випадку розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід призначити антихолінергічні препарати. Постійне медичне спостереження і моніторування варто продовжувати до зникнення симптомів інтоксикації.

Взаимодействия с другими препаратами

З урахуванням того, що Рисполепт впливає в першу чергу на ЦНС, його слід застосовувати з обережністю у поєднанні з іншими препаратами центральної дії і з алкоголем.

Рисполепт зменшує ефективність леводопи та інших агоністів дофаміну.

Клозапин знижує кліренс рисперидону.

При використанні карбамазепіну відзначалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції рісполептом в плазмі. Аналогічні ефекти можуть спостерігатися при використанні інших індукторів печінкових ферментів.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі β-адреноблокатори можуть підвищувати концентрації рисперидону в плазмі, однак це не впливає на концентрацію активної антипсихотичної фракції.

Флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі, однак у меншому ступені концентрацію активної антипсихотичної фракції.

При застосуванні рісполептом разом з іншими препаратами, у високому ступені зв’язується з білками плазми, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.

Особые указания при приеме

Перехід від терапії іншими антипсихотичними препаратами. При шизофренії на початку лікування рісполептом рекомендується поступово скасувати попередню терапію, якщо це клінічно виправдано. При цьому, якщо пацієнти переводяться з терапії депо формами антипсихотичних препаратів, то терапію рісполептом рекомендується починати замість наступної запланованої ін’єкції. Періодично слід оцінювати необхідність у продовженні поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.

У зв’язку з α-блокуючою дією рісполептом може виникати ортостатична гіпотонія, особливо в період початкового підбору дози. При виникненні гіпотонії слід розглянути питання про зниження дози. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а також при зневодненні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях, дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями.

Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. Рисполепт рідше викликає появу екстрапірамідних симптомів, ніж класичні нейролептики. Якщо виникають ознаки і симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання про скасування всіх антипсихотичних препаратів.

У випадку розвитку нейролептичного злоякісного синдрому, який характеризується гіпертермією, м’язовою ригідністю, нестабільністю вегетативних функцій, порушеннями свідомості і підвищенням рівня креатинфосфокінази необхідно скасувати всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисполепт.

При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів доза рісполептом повинна бути знижена.

Пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання у зв’язку з можливістю збільшення маси тіла.

Рисполепт може впливати на діяльність, що вимагає швидкої реакції: хворим слід рекомендувати не водити автомобіль і не працювати з технікою до з’ясування їх індивідуальної чутливості до препарату.

Условия хранения

Список Б .: При температурі 15-30 ° C. Не заморожувати.

Срок годности

36 мес.

Принадлежность к ATX-классификации:



Источник: www.eurolab.ua


Добавить комментарий